вторник, 10 января 2023 г.

ПОМИЛКИ МИСЛЕННЯ: ЧИ МОЖНА ЇХ ПОЗБУТИСЯ?



Помилки мислення, або когнітивні спотворення — це такі розумові установки, які спрацьовують автоматично.

❗️Вони допомагають швидше обробити інформацію, що надходить, особливо в умовах загрози. Це жирний плюс для виживання, тож вони є у всіх людей. 

🆘 Когнітивні спотворення звучать дуже переконливо, насичені вірою, виглядають як факти.
Однак у більшості випадків когнітивні спотворення описують реальність некоректно. 

😔 На жаль, буває, що ми приймаємо важливі рішення, базуючись лише на помилках мислення, які зі свого боку провокують поганий настрій та негативні емоції.

🟢 Якщо ви знаєте, які когнітивні спотворення притаманні саме вам — у вас є можливість працювати над собою, що значно покращить якість життя.

☄️Список найпоширеніших когнітивних спотворень:

📌 Надузагальнення. Висновки, засновані на одиничному епізоді, з подальшою їх генералізацією.

• «Я гірший за Василя, тому що він ідеально катається на лижах».
• «Я поганий психолог, тому що не зміг допомогти цьому клієнту».

📌 Персоналізація. Ставлення індивіда до зовнішніх подій як до тих, що його стосуються, коли цього немає насправді.

• «Я розірвала пальто. Це мені вказівка від долі на те, що не можна витрачати так багато грошей на речі».

📌 Дихотомічне мислення («чорно-біле» мислення, або максималізм) — зарахування себе чи будь-якої події до одного із двох полюсів: позитивного чи негативного (в абсолютних оцінках). 

Наприклад: «Якщо я не стану мільйонером чи знаменитістю, то я — повна нікчема, і все моє життя буде прожите даремно». У психодинамічному ключі цей феномен можна кваліфікувати як захисний механізм розщеплення, що свідчить про «дифузність самоідентичності».

📌 Надмірне фокусування на «я повинен чинити або відчувати певним чином», без оцінки реальних наслідків такої поведінки чи альтернативних варіантів. Часто виникає через нав'язані в минулому стандарти поведінки та схеми мислення.

• «Мої діти повинні мене утримувати все життя».
• «Я маю вийти заміж, оскільки так роблять усі».

📌 Катастрофізація. Увага спрямована лише на найгірший варіант розвитку подій. 

• «Цей біль означає, що в мене рак».

📌 Передбачення — індивід вважає, що може точно передбачити майбутні наслідки певних подій, хоча він не знає чи не враховує всіх факторів, не може правильно визначити їхній вплив.

📌 Читання думок — індивід вважає, що точно знає, що з цього приводу думають інші люди, хоча його припущення не завжди відповідають реальності.

📌 Наклеювання ярликів. Асоціювання себе чи інших із певними шаблонами поведінки чи негативними типажами.

• «Я ні на що не спроможний».

📌 Тунельний зір. Звертання уваги лише на невелику частину, деталь, відкидаючи інші частини та ціле. Іноді вибираються лише негативні деталі, інколи ж ті, які узгоджуються з якоюсь ідеєю.

• «Зустрівшись, я відразу ж починаю шукати та помічати у дівчині всі недоліки. Через деякий час мені хочеться вже просто втекти, адже очевидно, що в нас з нею нічого не вийде».

📌 Перебільшення та применшення. Протилежні оцінки самого себе, ситуацій та подій. Суб'єкт перебільшує складність ситуації, одночасно применшуючи свої можливості з нею впоратися.

• «Я здав ЗНО на 190 балів, але мені просто пощастило».

❓Як боротися з когнітивними спотвореннями?

Позбутися когнітивних помилок  взагалі, в принципі, звести їх до нуля не вийде, тому що ця функція вбудована в наше мислення багато тисяч років тому. Але цілком можна навчитися їх виявляти і не давати їм впливати на важливі речі.

_Юлія Ворман, практичний психолог._

четверг, 5 января 2023 г.

Як виявити психотравму і яка допомога може знадобитися? Радить психоаналітик

 


Війна та переживання, пов'язані з нею, здатні запустити психічні зміни, що призводять до травматизації. Зокрема і ПТСР. 

Узагальнено, травма – це реакція організму на певну ситуацію чи серію подій, які несли психологічну та/або фізичну загрозу життю людині. Однак психоаналітик Ольга Корбут говорить, що для розвитку травми часто достатньо і психологічного впливу.

Водночас травма та стрес, попри наближеність цих станів, – не одне і те ж. Не кожна стресова ситуація обов'язково призводить до травматизації, якщо лише стрес не перетікає у хронічну форму (стрес без перепочинку). Водночас травма завжди супроводжується дуже сильним стресом, з яким раніше людина не стикалася і не могла жодним чином до нього бути готовою. 

Що може відчувати людина, яка має травму? Зі слів психоаналітика Ольги Корбут, варто звернути увагу на: 

🔸гнів і страх

🔸тривогу

🔸сором і провину

🔸сплутаність думок і проблеми з концентрацією уваги

🔸почуття безнадійності та заперечення реальності

🔸постійну втому

🔸несприйнятливість до зовнішніх подразників

🔸втрату здатності нормально рухатися та говорити

🔸зміни в міміці

Також люди, які зіткнулися із травмою, можуть не контролювати свої емоції, уникати спілкування з людьми та скаржитися на нічні кошмари.

Важливо ❗️Головний показник того, що йдеться саме про травму, а не про раптовий епізод, – тривалість цих переживань.

Тож як зменшити вплив травми, якщо всі ознаки вказують на неї?

Знайдіть першопричину. Для цього, як варіант, можете завести щоденник власних емоцій. Спробуйте зрозуміти, які дії, спогади або люди змушують вас почуватися погано. 

Дозвольте собі не приховувати власні емоції. Якщо хочеться плакати і навіть кричати – хай так і буде. Якщо є образа – проговоріть її. Мовчати та вдавати, що все ок, у випадку із травматичними подіями – точно не варто. 

Підтримуйте здоровий спосіб життя. Попри стереотипи, ані алкоголь, ані куріння чи перебір із кофеїном – не зарадять. Навпаки – це лише штучні збудники нервової системи, що в ситуації із травматичним досвідом можуть нашкодити. 

На жаль, повністю впоратися із травмою самостійно – майже не можливо. Або це може тривати довгий час. Тому за першої можливості спробуйте звернутися по допомогу до фахівця. Нагадаємо, що зараз в Україні на безоплатній основі працює низка платформ психологічної допомоги. Одна з таких – «Розкажи мені». 

Не бійтеся говорити про свої проблеми.

Джерело: практичний психолог Ольга Корбут

Дитячі істерики: недогляд батьків?

 



☝️З дитячими істериками рано чи пізно стикається майже кожна родина. Зазвичай, коли дитина істерить, дорослі самі починають заводитися. Можуть накричати на малюка або навіть надавати йому стусанів. Іншими словами, "виходять із берегів". Але при цьому вимагають самоконтролю від 2-річного малюка 🤷🏻‍♀️

Отже, насамперед батькам важливо розібратися, чому вони так гостро реагують на дитячу істерику (але це тема для іншого поста). А ми спробуємо пройтися по причинах істеричної поведінки дитини та засобах екологічного реагування у відповідних ситуаціях.

‼️Головне правило: дитині, в якої почалася істерика, нічого пояснювати не потрібно! 

Якщо, припустимо, дитина кричить у магазині, падає на підлогу, постарайтеся взяти її на руки і мовчки вийти із приміщення. Можна просто побути поруч, дати водички, обійняти. І чекати, поки нервовий імпульс дитини зійде нанівець.

✅ Дитячу істерику можна заспокоїти лише при перших ознаках збудження. Ви помічаєте, що рухи малюка стають безладними, починаються капризи. На цій стадії дитину ще можна заспокоїти – переключити увагу, знизити фізичну активність, взяти на руки, обійняти тощо. 

✅ Істерика – це реакція незрілого мозку на ситуацію, в якої щось пішло "не так". Якщо ви можете їй запобігти, зробіть це. Не давайте зайвих обіцянок або заздалегідь промовляйте, що чекатиме на дитину. Наприклад: "Я візьму тільки одне морозиво" або "Я не куплю тобі цукерки цього разу, але куплю їх завтра", "Ми йдемо в магазин тільки по хліб та молоко". 

✅ Істерики також трапляються, коли батьки задовольняють усі запити дитини, але вона все одно не може "насититися". Причина такої поведінки – пошук малюком кордонів дозволеного у стосунках із дорослими. Вкрай важливо, щоб у батьків вистачило сил витримати істеричну реакцію на відмову купити чергову іграшку. 

✅ Ще одна поширена причина істерики – потреба дитини в увазі, у прийнятті, в безпеці тощо. Навіть якщо батьки й припустити не можуть, що дитині саме зараз не вистачає їх любові та тепла (зовнішньо наче все, як завжди, гаразд).

❓Чи є дитячі істерики недоглядом батьків як вихователів?

Насправді подібні питання лише шкодять, ще більше підвищуючи рівень тривоги батьків та їхнє почуття провини. На мій погляд, пояснювати дитячі проблеми батьківськими недоглядами – це позбавляти дитину можливості її особистого розвитку. Діти дійсно залежать від батьків, але багато з того, що відбувається з дитиною, пов'язане з її віком та особливостями функціонування  незрілої нервової системи.


Джерело: психоаналітикиня Ольга Корбут.

вторник, 7 июня 2022 г.

Поради, як підготуватися та діяти в умовах виникнення ситуації домашнього насилля

 


1.     Радимо заздалегідь потурбуватись про створення умов перебування на карантині, в умовах якого може бути важко користуватись телефоном. Продумати про засоби зв’язку, за допомогою яких можна повідомити друзям або рідним, що може виникнути проблема (якщо вже така ситуація була).

  1. Якщо випадок насилля стався, не бійтеся писати про це в соціальній мережі, використовуйте її обов’язково для інформування ваших друзів, колег, близьких в особисті повідомлення, публічно в тому числі, адже це може врятувати життя завдяки швидкій реакції. 
  1. У випадку, коли є діти, важливо навчити їх як правильно діяти в таких ситуаціях, до кого звертатись, як захистити себе. 
  1. Наготові завжди має бути сформована секретна  сумка з необхідними документами. Місце знаходження такої папки не має знати агресор. В крайньому випадку, така папка може бути також у ваших близьких людей, яким ви довіряєте і за допомогою до яких у випадку насилля ви звертаєтесь. 
  1. Намагатись не знаходитись в приміщенні з агресором, де є гострі або небезпечні для життя предмети. Якщо ж конфлікт вже почався, постарайтесь вийти з такого приміщення. В тому числі поки, тимчасово, зняти з шиї прикраси, які в момент конфліктів можуть бути небезпечними. 
  1. Залучитись підтримкою сусідів. Оскільки умови дотримання карантину не дають змоги піти до них на деякий час, поки ситуація заспокоїться, відповідно все що вони наразі зможуть зробити – вчасно викликати поліцію, у якої на сьогоднішній день  найбільше повноважень зайти до приміщення. 

З метою профілактики та мінімізації загострення конфліктних ситуацій, на період карантину обом сторонам необхідно дозволяти собі відпочинок в окремій кімнаті, усамітнюватись (якщо дозволяє територія) на певний час, про що попередньо домовитись між сторонами подружжя аби скидати зайве напруження.

Якщо ви або ваші близькі зіткнуться з домашнім насиллям,  телефони для звернення:

·        Поліція  – 102

·        Урядовий центр з протидії насильству – 15-47

·        Національна «гаряча лінія»: 0-800 – 500-225, 116-111 (з мобільного)

·        Національна «гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства: 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного).

·        «Гаряча лінія» безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

ПОМИЛКИ МИСЛЕННЯ: ЧИ МОЖНА ЇХ ПОЗБУТИСЯ?

Помилки мислення, або когнітивні спотворення — це такі розумові установки, які спрацьовують автоматично. ❗️Вони допомагають швидше ...